«Два місяці ми жили в підвалі»

24 лютого я не відразу зрозуміла, що війна, але до нас дуже швидко зайшли росіяни. 27 лютого зникло світло, зв’язок, вода і газ. Люди гинули щодня, одного сусіда поранило в ногу. Снаряди влучали скрізь.

Два місяці ми жили в підвалі. У місті була страшна ситуація, постійні обстріли з артилерії та авіації. Зараз у селі залишилось 47 чоловік.

Коли стало нестерпно жити, ми вирішили виїхати. Але згодом на деякий час повертались: пололи городи під обстрілами, доглядали худобу, бо нам складно виживати, грошей на продукти не вистачає. Ми сподівались на скоріше завершення війни.

Зараз нашого села майже немає. У Запоріжжі я працюю, доглядаю одну бабусю. Якось намагаємось виживати.

Я хочу зібрати всіх дітей разом у себе вдома після закінчення війни.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/