Лук’янова Анна, учениця 11 класу КЗ "Харківська гімназія № 136 Харківської міської ради"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Чупринін Олексій Олексійович

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Я народилася у славному місті Харкові – першій столиці моєї України. Тут живуть мої батьки та друзі, тут відбулися всі важливі події мого життя. Кожна людина любить країну, місто, з якого розпочинається її життєвий шлях, те місце, яке з гордістю називаю Батьківщиною.

Я – українка. Моя мама, брат, дві мої бабусі, дідусь – ми всі українці, тому вважаю належність до української нації великою честю.

Моя рідна Україна – вільна демократична держава, розташована майже в самому центрі Європи. Україна – це країна з дуже багатою історію та розвинутою культурою. Якщо спробувати згадати історію моєї країни, то можна виявити, що вона налічує вже понад тисячу років.  Мої предки українці були хоробрими воїнами, вони завжди до останнього бились за свою країну.

У нашій історії відомі славетні імена таких князів, як: Олег, Мстислав, Володимир, Ярослав.... За часів козацтва – це славетні гетьмани Хмельницький і Мазепа – доклали неабияких зусиль, щоб зробити Україну сильною та прославили на весь світ.

Наша земля – земля славного незабутнього минулого, земля, якою можна пишатися. Поступово формувалася нація з гордим ім’ям – українці. І скільки всього витерпіла вона за довгі віки свого існування, за ті часи! Недарма О. Довженко писав: «Не знаю я народу, та й нема такого другого народу нині на Землі, щоб так багато створив, таку велику данину приніс всьому людству, як наш народ».

Ми можемо пишатися минулим нашої країни, нашими гордими предками, що не шкодували свого життя задля завоювання незалежності України. Окрім славетного минулого, у нас багато чудових традицій. У ніч перед Різдвом ми співаємо колядки, на Великдень – печем смачні паски та освячуємо їх у церкві....

І хоча моя країна й не належить до розвинених країн, я вважаю її найкращою у всьому світі. Це держава з чудовим помірним кліматом, тож є не дивним розмаїття її природних копалин, високі гори, просторі степи, широкі лани, річки й озера. Є у нас і мальовничі села, затишні містечка та гучні мегаполіси. Тут багато цікавих місць для подорожей: Карпати, Крим, усі міста-мільйонники, Чорне та Азовське моря, озеро Синевір, річки Дніпро, Південний Буг, Сіверський Донець…

Мені дуже подобається наша рідна українська мова, надзвичайно співуча й мелодійна. Для мене, жодної з мов світу за красою та милозвучністю не можна порівняти з солов’їною!

Як я не люблю своє рідне місто, свою Батьківщину, але з початку російської загарбницької війни 24 лютого 2022 року я зі своєю  матусею вимушені були виїхати до Німеччини,  тимчасово покинути нашу рідну домівку, нашу неньку Україну! У Харкові в мене залишилися тато, брат, бабусі, друзі, але навіть живучи на чужині, ми залишаємося патріотами рідної країни. Ми зберігаємо рідну культуру в іншій державі.

Дуже важливо не забувати свого походження, пам’ятати рідні звичаї, традиції, мову. Й усіляко допомагати наближати якнайскорішу Перемогу України і для цього спрямовувати гуманітарну допомогу до своїх земляків.

Я впевнена, що любов до Батьківщини є беззастережним, безумовним почуттям, що живе у серці кожної людини з раннього дитинства. Я щаслива, що народилася й виросла саме в Україні. Бути українцем – це не просто мати відповідне громадянство. Це набагато більше. Споконвіку рисами, притаманними українцям, вважаються гостинність, працелюбність, любов до рідної землі, неагресивність, поетичність, волелюбство.

Велике значення в житті справжнього українця відіграють родина та праця. Бути українцем – це поважати інших, бути людиною з добрим серцем, котра любить свою країну та пишається нею.

Справжній українець повинен мати віру в Україну, бути гордим за те, ким він є. Бути українцем – це стан душі: любити свою країну усім серцем.