Данило народився і виріс у Костянтинівці. Але війна забрала у нього звичне підліткове життя. «Нещодавно ракета влучила у двір, у мого однокласника там загинула бабуся», — розказує він. Усі друзі виїхали, вулиці спорожніли, а прогулянки стали дуже небезпечними. Поліція вмовила сім’ю евакуюватися. «Нам сказали, щоб наступного дня ми були готові до виїзду. Тут залишатися більше не було сенсу: робота мами майже нічого не приносила, а небезпека зростала щодня», — розповідає Данило. За один день вони зібрали найнеобхідніше та вирушили в дорогу. Попрощатися з містом, у якому Данило виріс, йому було важко. «Це сумно — залишати дім, де ти провів дитинство, особливо, коли його бомблять», — ділиться юнак.