Коли почалась велика війна, Марії було всього шість. Вона добре пам’ятає той ранок - мама розбудила її раніше звичного, родина в поспіху сіла в машину, навіть не поснідавши. Марія встигла лише схопити свого улюбленого ведмедика. Нову Каховку, де жила родина, російські вороги окупували в перший день, і додому сімʼя більше не повернулась.

Після трьох місяців у бабусі в Італії вони поїхали назад до України - спочатку в Одесу, потім у Київ. Хотілось додому більше, ніж боялися. У червні 2025-го Марія прийшла до школи, що в Солом’янському районі, - і не впізнала знайомих місць: вулиці без вікон, розруха після нічної атаки.

Її мрія проста й велика водночас - мир і дім, у якому можна знову бути дитиною.