Я не повірив, що війна почалася. Метушливий був день. Все кипіло, все гуділо, але не вірилося, що війна буде. Я пережив обстріли. Дуже бомбили хати, кругом стріляли. Це ми пережили і виїхали. Тікали, як могли. Завелись і поїхали. Мені 61 рік, я інвалід другої групи, ходжу на милицях. Мені не вистачає на медикаменти. Фонд Ріната Ахметова мені дав маленьку коробочку гігієни.

Що може бути приємного в ситуації, коли все розбомбили, і куди не кинься - кругом плати гроші? У мене невроз. Усі рідні з дому повтікали, з онуками маленькими.

Першим ділом перемоги хочу. Я хочу, щоб мої онуки гарно жили.