Мешкала я в Пологівському районі - це окупована територія з перших днів війни. 24 лютого я була на роботі. Працювала вихователькою в дитсадочку. І раптом усе задвигтіло - їхали танки. Нам зателефонували, сказали, щоб зачиняли садок і бігли додому. Я так і зробила. Прибігла додому і швидко спустилася в підвал, бо вже танки стріляли. 

Найбільше мене шокують прильоти, коли влучає в будинки і гинуть люди. У нас прилетіло в жилий дім, загинуло дві дитинки з мамою. Ці дітки до нас у садок ходили.

Я ще в перші дні зрозуміла, що там робити нема чого, і, поки була відкрита дорога, виїхала евакуаційним автобусом.

У Запоріжжі дуже багато переселенців, і важко було знайти житло. Морально, звісно, дуже важко, тому що прийшлося виїхати з дому.

Майбутнє бачу в мирній і вільній країні, яку відбудують.