Щодня із залізничного вокзалу Покровська відправляється безкоштовний евакопотяг – через Дніпро до Львова. Щоразу він везе в тил, на захід, людей із «гарячих» точок. В основному – з Мирнограда, Селидового, Новогродівки та Покровська, які потерпають від постійних обстрілів. Люди покинули напризволяще свої домівки й нажите майно, дехто встиг прихопити найцінніше – сімейний альбом та домашніх тварин. Матеріал Радіо Свобода.
Кореспондентка проєкту «Ти як?» проїхала евакопотягом і записала історії людей, змушених утікати від війни.
Раїса з Покровська. Їй – 87.
Раїса (ліворуч)
«Відпрацювала 44 роки, з них 26 – в автобусному парку, у відділі праці й зарплати, і на пенсії працювала. Чотири тисячі пенсії заробила… Тепер хворію. Родичів немає – повмирали», – ділиться вона.
Коли розпочалася повномасштабна війна, каже жінка, спершу вирішила не виїздити.
«Сиділа до останнього. А це вже вони підступили надто близько, довелося виїхати. Було гучно, але, дякувати Богу, вікна цілі. Один раз ходили в підвал. Дуже близько вдарило, аж стіни затряслися. Сусід прийшов: «Бабусю Раю, пішли в підвал», і допоміг мені спуститися. Один раз було. А так – у квартирі сиділа», – каже вона.
Евакуація з Покровської громади Донецької області до Дніпра, 22 серпня 2024 року
З собою взяла лише одяг.
«Дуже жаль свого дому. Вернуся? Навряд чи. Якщо Покровськ розіб’ють, куди ж вертатися… Їм же потрібен Донбас, захопити Покровськ. Лізуть сюди», – говорить вона.
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.
.png "«Я двічі бігла від війни»")
.png "«Росіяни розбомбили мою квартиру»")
.png "Імена")
