Воробйова Евеліна, 9-а клас, Одеський ліцей №23
Вчитель, що надихнув на написання — Тимофієва Наталія Андріївна
Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»
1000 днів. Ці тисячу днів війни розділили моє життя на «до» і «після». Колись я жила звичайним життям і слово «війна» для мене було лише заголовком у віршах. Коли о 5 ранку пролунали перші вибухи, як вперше ми почули сигнал тривоги. Зараз кожен день наповненний втратами. Як опанувати все, що відбувається, коли твоя реальність перевертається за одинь день?
За ці 1000 днів я побачила те, про що ніколи не думала: зруйновані будівлі, порожні вулиці, які колись гуділи від сміху, стурбовані обличчя людей від страху та горя, людська душа розривається між відчаєм і надією. Відчаєм, через те, що кожен новий день приносить біль втрат, а майбутнє здається невизначеним. Але водночас є надія на те, що все закінчиться і ми будемо жити, як раніше. Та тільки «як раніше» вже ніколи не буде.
Мій шлях почався з того, що перші декілька днів я й зовсім не розуміла що робиться. Життя перевернулося з ніг до голови. З кожним днем я прокидалась с думками про те, що зараз 24 лютого 2022 року, думаючи, що все те що мені наснилось, був просто страшний сон. Я казала собі, що це все скоро закінчиться і я прокинусь від тиші, а не від нав’язливого звуку сирен. Однак, дні претворилися на місяці, а місяці у роки. З часом я навчилася жити в нових умовах. Кожен день війни навчив мене бути вдячним за те, що я маю.
З кожним днем я стала ще більше і більше цінувати своїх близьких, раніше ніколи не звертала уваги на прості радощі життя, можливість бачити ще один світанок, спокійно спати ночами, чути спів птахів.
Війна забрала багато, але вона також дала мені нове розуміння життя, навчила мене, що навіть у найтемніші часи є місце для надії.
Війна змусила нас стати сильнішими та подорослішати. Я вірю, що колись настане день, коли ми всі зможемо зібратися разом, святкувати мир і пам’ятати тих, хто боронив наше право на щасливе та спокійне життя. І тоді, у цей момент радості, я знову згадаю про 1000 днів війни — про мій шлях, про нашу боротьбу за свободу.