Я жив у Гуляйполі. Почались обстріли, не стало води, світла й газу. Так я переживав війну. У місті були обстріли. Багато разів снаряди прилітали на мою вулицю. Я сидів у підвалі. Почались труднощі з продуктами. Я виживав за рахунок гуманітарної допомоги. Воду набирав у криниці. Не розумів, як жити далі. Дуже страшно було під час обстрілів. Доводилось ховати знайомих.

Від обстрілів загинув місцевий господар магазину, багато людей його знало. Я був шокований від того, що гинуть люди. 

Виїхати з Гуляйполя було складно. Постійно тривали обстріли. Іноді містом ходили маршрутки, тож я зміг евакуюватись. Зараз живу в Запоріжжі. Нещодавно їздив додому, мій будинок поки стоїть. Сподіваюсь, війна скоро закінчиться. Дуже хочу повернутись додому.