Я з Маріуполя Ми просто таке вже переживали, тому думали, що все мине, і буде добре. Але довелось зіткнутися і з голодом, і з холодом, і з обстрілами. Та всі люди були як одна команда. Я від них такого й не очікувала.
Найбільше мене шокували мертві люди на вулиці.
Ми самостійно вибиралася. Коли я знайшла нашій бабусі доглядальницю, то вдалося виїхати в липні. Я там жила з бабусею, і вона померла, бо дуже хвилювалася.
Своє майбутнє бачу у своєму мирному українському місті.
