Виїжджали з рідного міста з двома валізами у зовсім чуже місто. 

Довелось все починати з нуля. Ні рідних, ні друзів, нічого поруч не було, дуже важко.

24.02.2022 прокинулись вдома вранці від вибухів, діти спали. Дізнались, що почалась війна. Я почала збирати речі для переїзду до батьків, бо у них приватний будинок і є підвал.

Найстрашніший день був, коли над нами збивали ракету, це було дуже гучно, ми почали бігти в укриття, дуже перелякались і навіть забились об паркан з молодшим сином.

Діти психологічно дуже важко все сприймають, особливо старша донька, 

в неї навіть висип на нервовому грунті з'явився. Вона важко іде на контакт, все переживає в собі, мало, що розповідає.

Стикнулися з гуманітарною катастрофою. В перший день війни одразу зачинились всі аптеки, не було чим лікувати дітей, іноді доводилось давати дорослі ліки дітям.