Мені до цих пір страшно. Важко було почути, що у нас війна, тим паче, що напала Росія - як ми вважали, наші браття. Мої дві дочки і чотири онучки хотіли виїжджати, а через мене так і не поїхали. Як працювали, так і працюють.

Хочеться вірити в усе хороше, дожити до перемоги, щоб діти і онуки були щасливі.