На жаль, з війною до нас прийшов страх. Страх за життя, за дитину, за рідних, за майбутнє... Найбільше материнське серце крається від сліз рідної малечі, яка злякалася гучних та страшних вибухів. Стикнулися з нестачею засобів гігієни, медикаментів.
У нас є уламок від розірваної неподалік ракети, який прилетів на дах нашого будинку. Донька пережила жахливі, сильні, страшні вибухи, від яких здригались стіни. Ці вибухи дуже налякали її та закарбувалися в пам'яті на все життя.
