Моя донька любить музику, танці, малювання та мейкап. Вона мріє про прості, але важливі для неї речі - мати достатньо коштів, щоб здійснювати свої бажання, висипатися та жити спокійним життям. Найбільше її надихає, коли поруч рідні й панує спокій. Вона дуже сором'язлива, тому не любить бути в центрі уваги.

На жаль, донька пережила чимало травмуючих подій. Однією з них стали ситуації, коли її вітчим зловживав алкоголем. Для дитини це було важким випробуванням, яке залишило глибокий емоційний слід.

Після початку повномасштабної війни наше життя змінилося докорінно. Мій чоловік залишився в Маріуполі, зв'язок із ним майже зник, а згодом ми дізналися, що він потрапив у полон. Ми з донькою поневірялися різними місцями, доки не оселилися в Києві. Увесь цей час ми чекали його повернення, брали участь у зустрічах і мітингах на підтримку військовополонених. Я досі не знаю, як змогла все це витримати. Лише завдяки доньці, яка весь час була поруч, підтримувала мене і давала сили рухатися вперед, я не втратила надію.

Після повернення чоловіка з полону, який тривав два роки і один місяць, наша боротьба не закінчилася. Почалися тривалі реабілітації, лікування, робота з психологами та психіатрами. Але разом із цим з'явилася алкогольна залежність. Ми зверталися до клінік, проходили лікування, були обіцянки й спроби почати життя заново. На жаль, усе повторилося, і сьогодні я не знаю, як нам жити далі.

Найстрашніші моменти війни назавжди залишаться в нашій пам'яті. Ми вже пережили окупацію у 2014 році в Макіївці, тому добре розуміли, що означає нове вторгнення. Ми тікали, не знаючи, куди саме їхати. Деякий час жили в селі, де поруч розташувалися російські військові, а ночами починалися обстріли. Ми виїжджали з окупованої території дорогою, всіяною мінами. Потім були обстріли Одеси, коли ракети летіли просто з моря. Але найболючішим для мене стало те, що після всіх років очікування й боротьби моя донька була змушена захищати мене від п'яного вітчима, викликати поліцію та чути погрози. Жодна дитина не повинна переживати такого.

Попри всі випробування, я найбільше хочу, щоб моя донька нарешті жила у спокої, без страху, насильства і війни, поруч із людьми, які даруватимуть їй лише любов, підтримку та відчуття безпеки.