Я приїхала з Бахмута. Мені 69 років. Живемо в Кам’янському на квартирі. Я пенсіонерка вже давно. Пропрацювала все життя бухгалтером.

Перший день війни був страшний. Гупало так, що стіни тремтіли.

Газ у Бахмуті ще 25 травня вимкнули, а світло і вода були до того, як ми виїхали. Це сталося 6 серпня. Донька найняла перевізника, і нас забрали.

Залишилися безхатьками. Домівки немає, все розбито, і що буде далі – не знаємо. Ось це все й шокує. Коли обстріли, тоді важко психологічно.

Хочемо повернутися додому. А от чи повернемося – не знаємо.