Маценко Софія, 2 курс, Державний навчальний заклад "Олександрійський професійний ліцей"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Дегтяренко Тетяна Станіславівна 

«1000 днів війни. Мій шлях»

Моє есе буде не про війну, а про термінове дорослішання за допомоги обставин. На початку повномасштабного вторгнення наш сирітський шлях з сестрою, яка є інвалідом з дитинства (інклюзивна) розпочався з поїздки до Італії, куди нас евакуювали волонтери. В цій країні було дуже красиво. Нас оселили в готелі, де годували та навчали. І ось тут я вимушена була швидко дорослішати. Чому? Тому що мені потрібно було доглядати за хворою сестрою, яка не могла себе обслуговувати.

Усім нам відомо якими є інклюзивні діти. Я замінила їй матір, я була для неї і швидкою допомогою, і санітаркою, і просто подругою.

Але недовго нам довелося перебувати в Італії, бо поведінка деяких дітей – сирот була жахливою і нас разом з ними відправили назад до України, як якісь речі. Ніхто нічого в нас не питав. Потім нас привезли до Світловодська Кіровоградської області. А з початком нового навчального року нас прийняли навчатися в Олександрійський професійний ліцей за професією «Кравець». Живемо ми з сестрою в гуртожитку. Її теж зарахували в інклюзивну групу, за що дуже вдячні директору ліцею Костянтину Мужикову.

Я так і продовжую піклуватися про неї, забуваючи про себе. Доглядати за сестрою дуже важко, а іноді це буває нестерпно.

Я не вмію, на жаль, писати есе, але дуже б хотіла отримати подарунок – планшет, який би мені дуже згодився в навчанні, де я маю великі успіхи. На жаль мені нікому його придбати. Але я не жаліюся. Дякувати Богові та нашим захисникам, ми живі та живемо далі. Шлях війни не може бути легким. Проте я вірю в перемогу, в кращу долю українського народу і в мир на всій землі. Людина повинна вірити і її мрії здійсняться. Надихнула… я би сказала підштовхнула мене до написання цього есе, якщо можна його так назвати, викладачка української літератури та зарубіжної літератури, Дегтяренко Тетяна Станіславівна, яка, до речі, є теж переселенкою з міста Бахмуту Донецької області.

Нехай шлях війни кожної дитини вже закінчиться перемогою та миром. Слава українському народові! Героям слава!