Марина Володимирівна виїхала із Залізничного на самому початку війни, бо неподалік відбувалися обстріли, долітало і до її селища. Зараз вона знаходиться в Запоріжжі, але дуже хоче повернутися додому

Мені 46 років. Я жила в селищі Залізничне. До війни все було добре, я працювала.  

24 лютого почула вибухи, коли їхала на роботу. У Пологівський район зайшли російські війська, а це неподалік. До нас уже снаряди долітали, тому довелося виїжджати. Хоча й не хотілося цього робити, ще й брат пішов воювати. 

Шокує взагалі той жах, що зараз відбувається, ситуація, в якій знаходимося. Хто б міг подумати, що до такого доживемо?

Мене розрахували з роботи. Я зареєструвалася на біржі зайнятості і отримую виплати як переселенка. 

Хочу, щоб швидше все закінчилося, і я могла повернутись у своє селище й жити, як раніше.