Про початок війни ми дізналися по телебаченню. Навіть не можу сказати, які були відчуття. Відразу не повірили, а вже коли почали стріляти, то повірили. До нас був приліт, і ми виїхали разом із дітками. Важко було покидати дім. Не знала, повернемося чи ні.

Ніхто не думав, що в такі часи може бути війна, і ми будемо тікати зі своїх будинків.

Нам допомагали різні організації. І коли ми виїхали за кордон, там нам також допомагали. Ми були в Польщі. Мене приємно вразило те, що люди об’єдналися й допомагали одне одному. Люди стали добрішими.

На психіку, звісно, війна вплинула. Мій брат пішов воювати. Усі переживають, що буде далі, коли це все закінчиться. Дітки бояться вибухів.

Хочеться, щоб наші діти жили в мирній Україні і більше ніколи такого не переживали.