Гасяк Роман, 10 клас, Гузіївський ліцей Болехівської міської ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Фуцяк Оксана Миронівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Війна в Україні спричинила багато болі всім людям. Особливо з початком повномасштабного вторгнення, життя українців перетворилося на «до» і «після». Хтось пішов захищати свою Батьківщину на фронт, а дехто вимушено покинув свої домівки та повинен був шукати новий прихисток. В кожного був свій власний шлях, а я хотів би розповісти про свій. Перші місяці повномасштабного вторгнення були найважчими для кожного: ті місяці, коли страх, біль, відчай огортають серце; ті місяці, коли ти моніториш телеграм канали та читаєш кожен пост зв'язаний з війною; ті місяці, коли ти спілкуєшся з рідними, які були вимушені переїхати зі своїх будинків і не знали чи вціліли вони взагалі; ті місяці, коли ти максимально прагнеш взяти участь у волонтерстві та допомогти воїнам: плетеш сітки, долучаєшся до благодійних зборів, знімаєш підбадьорюючі відеоролики для захисників та захисниць України.

На щастя, в моїй місцевості не було щоденних обстрілів та вибухів ракет, натомість, до нас переїхала велика кількість переселенців з міст бойових дій такі, як Харків та Донецьк.

Під час повномасштабної війни я познайомився з моїми однолітками, які були вимушені переїхати. Ми маємо багато спільних спогадів та позитивних емоцій. Знайомство з ними стало незабутнім спогадом, який я згадую з теплом. Хоча більшість з цих знайомих давно виїхали і зараз у безпеці, але деякі з них залишились тут і я до цих пір підтримую з ними зв'язок вже другий рік.

Насправді, ці дні війни легше переживати, якщо в тебе є близькі тобі люди, які не байдужі до всього, що робиться в світі.

В моєму ліцеї постійно проводяться благодійні акції та заходи в знак підтримки ЗСУ, в яких міг брати участь будь-хто. Я дуже вдячний організаторам цих заходів та всім причетним до них за те, що вони в такий період змогли, хоч на деякий час, відволікти від постійних тривог та новин про нові прильоти. Якщо бути відвертим, то за цей нелегкий час, я назбирав як гарні та позитивні спогади так і, на жаль, негативні. Тож, це і є мій шлях 1000 днів війни.