Через війну я залишилася без роботи і тепер сиджу вдома. Раніше працювала головним зоотехніком у Галицинівці. Дітей та чоловіка немає, я проживаю одна. Сестра живе у Селидовому.

Поки не розпочалися військові дії, ми спокійно працювали, була стабільна зарплатня. Я займалася улюбленою справою, любила свою роботу. Нині не знаю, де заробити пенсію. Будинок теж не можу покинути.

Добре пам'ятаю перший день війни. Над нами почали летіти снаряди і на фермі падали уламки. Ми бігли до підвалу і там ховалися. Найстрашнішим був 2014 рік, було багато поранених та загиблих.

Моя мати була лежача, я на неї отримувала допомогу від Фонду Ріната Ахметова. Червоний Хрест давав гроші на вугілля, виділяв інкубатори, лампочки; давали птицю – і люди могли займатися своєю справою. Ще тут допомагала «Людина у біді».