Надія швидко опанувала шок від початку війни і долучилась до благодійної діяльности – вона з колегами готувала їсти для військових і мирних людей, для шпиталів. Робили окопні свічки, плели шкарпетки. Син Надії захищає Україну і він написав матері, що потрібні маскувальні сітки. Жінка разом з колегами опанували плетіння і за рік сплели більше тисячі сіток. У Надії воюють також чоловік і брати, і вона знає, що їм потрібно, а тому усіма силами намагається допомогти ЗСУ.