На момент російського вторгнення я був вдома, збирався на роботу.

Під час війни довелося стикнутися з труднощами- не було роботи, все закрите.

Мене дуже шокувало перебування у полоні 7 місяців.

Були закриті всі аптеки, не було ліків, приходилося замовляти з Криму.

Діти погано спали, діти знають, як летить міна.

Зараз живемо разом з родиною. У старшого сина (6 років) до початку війни лікували нервові тики, майже пройшли. З початком війни все відновилося. Не було можливості поїхати до лікаря, не було ліків. Наразі роботи я не маю, до війни був приватний підприємець, не знаю, що зараз робити.

Я навіть не здогадувався, скільки падлюк живе в нашому місті.

Про початок війни нагадують осколки, які прилетіли в мій будинок, але нажаль вони втопилися разом з будинком.