Я - Дмитро, офіційний опікун двох дівчаток, Валерії та Евеліни. Вони мої хресниці, які через війну та трагічні обставини залишилися без батьківського піклування.

Валерія дуже любить малювати, танцювати та слухати музику. Вона мріє покататися на коні, а найбільше її надихає малювання. Вона із задоволенням може розповідати вірші, але дуже засмучується, коли їй роблять зауваження.

Евеліна також любить музику, танці та творчість. Її найбільша мрія - стрибнути з банджі. Вона дуже чутлива й болісно сприймає, коли на неї кричать.

Життя дівчаток змінилося назавжди після початку повномасштабної війни. Їхня мама тяжко захворіла й померла від інсульту. У 2023 році діти опинилися в інтернаті. Це стало для них надзвичайно важким випробуванням.

Валерія втратила не лише маму. Її батько став на захист України й нині вважається зниклим безвісти. Батько Евеліни офіційно відмовився від доньки. Так обидві дівчинки залишилися без батьківської турботи. Я не зміг залишитися осторонь і взяв їх під свою опіку. Зараз ми живемо разом, і я щодня намагаюся подарувати їм відчуття дому, любові та безпеки, яких вони були позбавлені.

Найстрашнішими для нас стали перші дні війни. Ми не знали, що робити, куди їхати і як урятувати дітей. Був лише страх, розгубленість і невідомість. Попри всі втрати й випробування, я найбільше хочу, щоб Валерія та Евеліна знову відчули себе щасливими дітьми, могли спокійно мріяти, творити й більше ніколи не втрачали найдорожчих людей.