У 2014 році я працювала в Донецьку. Спочатку їздила, але потім довелося залишити. Народилася дитина, ми очікували мирного, спокійного життя, жили в себе вдома. Усе було добре, але почалися обстріли. Ми поїхали в Урзуф, а пізно восени повернулися додому і знову почалися обстріли. Поруч знаходиться Горлівка, Дебальцеве. Діти виросли під обстрілами.

Уже сім років не живемо вдома. Дуже складно було фінансово, важко з дитиною, вона з особливостями розвитку й потребує медичного догляду. Вдома було легше вирішити проблему. Усе в напруженому, підвішеному стані. Природно, грошей не вистачає і гостро стоїть питання житла.

Мрію повернутися додому. Через війну, звичайно, втратили дуже багато, головне питання – житло.

Продуктами нас неодноразово підтримував Рінат Ахметов. Спасибі йому велике. Підтримка продуктами була дуже хороша, дозволяла на чомусь економити. Також допомагали протестантські церкви й Червоний Хрест.