Я мешкала в Кураховому. З чоловіком працювали, жили щасливим життям. Після початку війни вимушені були виїхати з рідного міста. Обстріли у місті почались наприкінці березня. Діти від страху не спали. Зараз ми живемо у Полтаві. Нам було дуже тяжко тут влаштуватись. Не всі місцеві розуміють те, що ми пережили. Чоловік довгий час не міг знайти роботу. Зараз працює, так що на їжу та памперси нам вистачає. Нещодавно у нас народилась дитина. Сподіваюсь, що майбутнє у українців буде мирним. Вірю, що наші ЗСУ переможуть.