Ми втратили будинок та переїхали до міста Херсон, але, на жаль, біда спіткала нас і тут - пряме влучання в квартиру. Тато вивіз нас до Миколаєва, а сам повернувся до Херсона. Він військовий, віддав 23 роки життя службі в ЗСУ.

В окупації влітку 2022 року були допити російськими військовими.

Коли Херсон деокупували, я стала волонтером, хоча волонтерила і під час окупації, наражаючи себе на небезпеку. Я привезла гарячий хліб і роздавала людям. Він був ще теплий, і тоді змінився мій світогляд, коли я бачила щасливі очі людей і дітей.

Я волонтерила з перших днів війни, волонтерила і в окупації. Возила йогурти, памперси, харчування для дітей, продуктові набори для пенсіонерів та інше. Є дуже багато фото та відео.

В окупації не було медикаментів - це було найгірше.

Діти. Вони мій стимул жити та допомагати.