Мені 37 років. Я живу в місті Лебедині Сумської області. Маю трьох дітей. Коли були обстріли, вони дуже боялися, плакали. У нашому місті багато пошкоджених будинків, майже всі заправки розбиті. Ми не виїжджали, бо я не могла залишити стареньку маму. 

Було дуже важко дістати продукти й ліки. Діти хворіли. Я з самого ранку стояла в чергах, щоб придбати хоча б щось.

Я народила четверту дитину. Вона знаходиться в реанімації, потребує операції. Хочеться, щоб скоріше закінчилася війна. Вірю, що майбутнє буде хорошим.