Моя дитина дуже творча. Вона любить малювати, робити різні поробки, в'язати, складати оригамі, займатися бісероплетінням і читати. Захоплюється косплеєм. Нещодавно самостійно зібрала великий стелаж, іноді готує. Також любить фізичну активність - катається на велосипеді, самокаті та скейті, із задоволенням виїжджає на природу. У колективі вона дуже активна, любить командну роботу і легко знаходить спільну мову з іншими.

Найбільше вона мріє подорожувати. Її надихають танці, спільна робота в команді та веселі моменти з друзями. Найважче їй даються раптові завдання, коли немає часу підготуватися.

Війна дуже змінила її життя. Щоденні обстріли Харкова стали фоном нашого життя, хоча звикнути до цього неможливо. Окрім постійної небезпеки, наша сім'я пережила розпад. Батько вже п'ятий рік перебуває на війні. Доньці було непросто адаптуватися до дистанційного навчання. Вона майже втратила живе спілкування з однолітками, її життя перейшло в онлайн. Через це вона була змушена залишити майже всі свої захоплення, адже для них потрібні живі зустрічі та люди поруч.

Найстрашніше сталося тоді, коли в сусідньому дворі стався вибух. Від ударної хвилі розбилося скло, уламки полетіли навколо, а діти в цей момент були вдома самі. Як батьки, ми ніколи не забудемо той страх і безсилля, коли не могли бути поруч із власною дитиною в найнебезпечнішу мить.