Я живу в Донецькій області на лінії фронту. У перший день війни мені стало страшно, бо почали літати літаки. Було дуже гучно. Почались обстріли - я не думала, що таке переживу. У селі не було ліків, тому що не працювали аптеки. Магазини працювали, але їх було дуже мало. Мене шокувала сама війна. Все, що відбувається, для мене потрясіння. Діти боялись гучних звуків, тому я вирішила виїжджати. Вони постійно просили, щоб всі ми виїхали. Евакуювались потягом з Краматорська. Потім ми повернулись додому. Зараз обстрілів поменшало. Дуже хочеться миру та перемоги.