Максим з дружиною і двома доньками виїхав з Миколаєва в Івано-Франківську область. Однак, подружжю неспокійно на душі, бо батьки залишилися на окупованій Херсонщині.
Життя до війни було наповненим сім’єю і роботою. У грудні народилася друга доня – Анастасія. Ми мешкали у місті Миколаїв. Я працював на будівництві бригадиром.
Зранку 24 лютого пролунали вибухи. З новин дізналися, що почалася війна. Перші п’ять ночей пройшли в підвалі місцевого дитсадка. Але діти почали хворіти.
На щастя, ми отримали пропозицію виїхати в Івано-Франківську область, у місто Калуш. Зараз тут і проживає моя сім'я. А батьки знаходяться в Херсонській області під окупацією, і це викликає тривогу.
Як волонтер я допомагаю Миколаївському реабілітаційному центру. У Калуші вже звикли, винаймаємо квартиру. Під час переїзду зрозумів, що дім там, де сім'я, а сім'я – по всій країні.
За цей час інколи отримували допомогу. Щира подяка людям, які допомагають. Гуманітарна допомога відіграє важливу роль, бо роботи немає, а вона покриває витрати.
.png "«Приїхала з двома сумочками до Білозерського»")
.png "«Світло у нас пропадало, бо бомблять»")
