Мелешко Валерія, 10-в клас, Кременчуцький ліцей № 5 імені Т. Г. Шевченка

Вчитель, що надихнув на написання — Заплішко Ольга Дмитрівна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Тисяча днів війни – це не просто цифра. За кожним днем стоїть чиєсь життя й доля, біль та надія на перемогу. Кожен із нас пережив свою історію та пройшов свій шлях за весь цей час. Війна змінила всіх, змусила бути не тільки морально, але й фізично сильними та знайти нові цінності. Мій шлях за ці тисячу днів був сповнений тягарями та викликами.

Початок війни був повним шоком для мене. Прокинувшись 24 лютого, перше, про що я подумала, – це школа. Більшість розпускала плітки, що скоро буде щось погане, але навіть уявити не могла, що це правда. Хоч всі сподівалися, що це тимчасова подія, але кожен новий день приносив нові реалії: страх за рідних, постійна тривога за майбутнє та відсутність почуття спокою.

Пройшовши через мовний бар’єр у Празі, ріки сліз, вигоряння до всіх раніше улюблених занять та бажання повернутися додому, до рідних та друзів, я зрозуміла, що треба насолоджуватись кожною миттю життя.

Війна забрала в нас дуже багато можливостей. Деякі дуже довго не можуть обійняти своїх рідних, а хтось їх вже ніколи не побачить.

І цей факт засмучує мене кожен раз. За період війни я змінилася не тільки фізично, але й морально. Цінність кожного дня, кожної прожитої хвилини стало для мене пріоритетом.

Тисяча днів війни – це час, який змінив нас назавжди. Мій пройдений шлях – це дуже важливий досвід, який навчив мене багато чому. І хоча попереду ще багато випробувань, я вірю, що це приведе нас до перемоги.