Історії, які ви нам довірили
Я живу у Вугледарі майже два роки з чоловіком, дітьми та онуками. Я втекла всього за кілька годин до сильного обстрілу. Це було літо 2014 року. Якби хтось був у городі або на вулиці, нікого б у живих не залишилося.
Моя дочка Світлана ніколи не забуде, як із маленьким сином Родіоном сховалася в підвалі. Заспокоювали дитину довго й усією сім’єю.
Випробування війною пройшов і 10-річний брат Родіона Кирило. Він намагається не згадувати про пережите й добре вчиться.
Усі вони мріють потрапити додому, але дорога назад закрита. У Мар’їнці досі неспокійно. Але ми дуже хочемо повернутися.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
