Ми залишилися без постійного місця проживання, примусово покинули дім, фінансовий стан різко впав до низького рівня. У день початку війни ми були вдома, у смт Любимівка. Зранку я встала на роботу, але раптом почула гучні вибухи – усі ховалися куди могли, бо повідомили про початок війни.

Я зателефонувала додому, щоб сповістити, що почалася війна, і попросила зібрати всі документи у випадку, якщо доведеться залишати дім. Найстрашнішим був день, коли до нашого дому прийшли з обшуком російські солдати.

Ми зіткнулися з проблемою виїзду з дому. Було важко залишати все, що залишалося, але іншого виходу не було. На фоні втрати житла та знайомих з’явилися психологічні проблеми. Спершу не вистачало медикаментів – аптеки були пусті. Продуктів також не було через перекриття постачання, що додавало страху та невизначеності.