Я проживала все життя в Костянтинівському районі у селі Стара Миколаївка. Тут мене і застала війна в 2014 році. Тут недалеко, десь 25-30 км, від окупованої території, але я на українській стороні. А тепер ще застала велика війна. 

Розбили вікна, дах знесли - снаряд упав. Яма на пів городу. Город у мене був посаджений - все пішло насмарку. А тепер сидю в розвалинах. 

Але дякую нашій громаді - дали шифер, то трішки полатали дах. Не весь не хватило шиферу, а все решту треба робити. Світло є, дякую електрикам, а газу немає. Готуємо на електропечах, а зима підходить - не знаємо, як нам зимувати.

Гуманітарку дають, слава Богу, не голодні. Не вистачає продуктів, ну крупа є, масло пісне дають, недавно давали порошок,  миюче для посуди, шампунь - то вже і економимо.