Як усе почалося, пам’ятаю. Ми курочок тримаємо. Випустили курочок...і як почали стріляти! Ми бігом курей загнали до підвалу. Потім обладнали його, щоб сидіти там, воду наносили туди, їжу. Одного разу сиділи чотири години, коли бомбили. Тоді чотири будинки пошкодили. Наш не постраждав, слава Богу. Хоча нам здавалося, що бомбили поряд. Злякалися, що будинок дочки розбили.

Тоді ще двох осіб убило. Одного чоловіка я знала. Він на лавочці сидів, літній чоловік, і його вбило.