Мій будинок розбомбили. Вдома був чоловік. Він заліз у погреб, але його все одно контузило. У селі на працюють мазанини та аптеки. Після початку війни нічого гарного не було. Під час обстрілів я виїхала з онучкою. Чоловік залишався вдома, доглядає господарство. Я живу в Запоріжжі. Чоловік приїжджає іноді на маршрутці. Пенсії мені не вистачає, допомагає донька. Я хворію, постійно потребую ліків. Нехай війна закінчиться швидше. Дуже хочу вже повернутись додому.