Наше життя дуже змінилося після 8 місяців пекла в окупації. Було всього: голод, безсонні ночі, страх, обшуки, залякування, блокпости, підвали, вибухи, зрада сусідів... Майже все втратили: будинок, сад, школа, рідні, які залишилися в окупації...
Ми, як безхатьки, то тут, то там... Страх за дітей. Була нестача їжі, медикаментів. Коли виїжджали з окупації, взяли цінне - флешку зі світлинами дітей, батьків, родини, знайомих, але все це було втрачено... Для дітей цінним була їх собачка. Це ще один член сім'ї для всіх нас. Діти стали свідками, обшуку і залякування кадирівцями.
