Мені 35 років. Я жила з чоловіком і дітьми в місті Охтирка Сумської області. Наш будинок розташований біля військової частини, тому ми в перший день війни переїхали до знайомих. Об 11 годині в місті з’явилися російські танки. Наші військові дали достойну відсіч окупантам. Згодом з’явилася російська авіація. 

Наш район постраждав найбільше. Окрім військової частини, розбили ТЕЦ і багатоповерхівки. Було багато постраждалих.

Не було зв’язку й інтернету. Ми не знали, що відбувалося за межами міста. 27 березня ризикнули виїхати з Охтирки. Зупинилися в Полтаві. Знайомі допомогли знайти житло. З нами виїхала моя мама. 

Коли почалася війна, моїй меншій донечці було два роки. Вона перестала розмовляти. Ми зверталися до лікарів. Зараз вона оговтується. 

Чекаємо на перемогу. Хочеться гарного майбутнього.