Мені скоро буде 60. Я з Луганської області, з міста Кремінна. Працювала в кафе кухарем, і ми на початку війни ходили на роботу. 

У березні ми залишилися без світла, без газу. Був приліт на нашу вулицю, і ми залишилися без усього, навіть без води, бо воду ми самі качали насосом. Коли зайшли російські війська до нас, шокувало те, як реагувало населення. 

Були такі, що їх зустрічали, допомагали їм. Сусіди могли здати свого сусіда, а жінка могла здати чоловіка. 

Евакуювалися ми через Суми, через Росію. На блокпостах з нас брали гроші. Ми все своє розпродали, зв'язалися з перевізниками і завдяки їм добиралися. Через Суми пішки йшли з чемоданом.

Ми залишилися без усього: без житла, без роботи… Навіть не знаю, що нас чекає у майбутньому.