Мені 57 років, проживав у Слов’янську. Пам’ятаю, як дивився по телевізору виступ того нелюда, який сказав, що буде війна, а через пів години почалися вибухи, і все стало зрозуміло.

Я виїжджав до Києва, а зараз приїхав додому, але знову повернуся до Києва. Коли виїжджав, якраз у Краматорську по залізничному вокзалу вдарили - ми в дорозі про це дізналися. Я вважаю, коли країни, яка на нас напала, більше не існуватиме, це для нас буде найкраще майбутнє.