У перші години війни селище окупували росіяни. Я побачила військову техніку і все зрозуміла. Пів року з чоловіком залишались вдома. Через селище постійно літали ракети. Було дуже страшно виживати в таких умовах. Магазини та аптеки на працювали. Готівки у мене не було, бо банкомати не працювали. Люди допомагали один одному. Я виїхала з селища, а мої рідні залишились вдома. Я боялась, що мене не пропустять росіяни. Мене допитували окупанти на блокпостах. Зараз живу в Кропивницькому. Я живу з надією на мир. Сподіваюсь на краще життя в Україні.