Скиба Дар'я, 11 клас, Петропавлівський ліцей № 2
Вчитель, що надихнув на написання есе - Білошапка Лариса Володимирівна
«1000 днів війни. Мій шлях»
Прокинувшись від телевізора, від якого лунало слово війна, я все зрозуміла. Мої найжахливіші здогадки збулись. Ввечері, облаштувавши з татом укриття, треба було лягати спати, але я не сплю, я молюсь... Щоб витримала наша Україна. Мої думки були лише про наших захисників, щоб вони були разом з нами під чистим та мирним небом, але реалії були жахливі.
Березень 2022. Війна продовжується… Навчання повертається, але онлайн. Так хотілося б, щоб діти знову в школі тупотіли ніжками по коридорі.
Хотілося б свій день нормально планувати, а не думати, як на дрон допомагати збирати. Наші захисники боряться за це і я в них дуже вірю.
Квітень, травень 2022. Ситуація на фронті стає гіршою. Масштабні обстріли. Батьки вирішують, що мені з мамою треба їхати на захід. Захід, на якому я завжди мріяла побувати, вже не здається мрією. Мальовничі краєвиди ніяк не рятують мою душу від розуміння, що відбувається з нашою Україною.
Дуже хочеться додому… Літо 2022. Нарешті ми вдома, всі разом. Але ситуація не стає ліпше.
Бабуся пече пиріжки військовим на фронт, я допомагаю. Я починаю малювати малюнки з думкою, що це хоч якось підніме настрій нашим захисників.
2023 рік. Починаються відключення світла, але ми незламні. На фронті наші захисники далі боронять нас та нашу неньку, застосовуючи нові техніки.
Літають наші безпілотні літаки. Завжди, коли їх бачу, бажаю їм удачі й чекаю їхнього повернення.
Війна змусила багатьох людей покинути свої домівки, тому біженців стає багато. Поспілкувавшись з ними я зрозуміла, що кожен має свою власну історію, про те що їм прийшлось пережити, але незважаючи на всі їхні труднощі, вони залишаються життєрадісними, бо найцінніше, що у нас є - життя.
2024 рік. Часто з друзями згадуємо моменти до війни… Наша мрія - це повернутися туди, де немає війни, де немає загиблих людей, зруйнованих міст. Там де немає війни, там немає страху за всіх українців.
Мрія закінчення війни - це не просто мрія, а потреба в безпечному житті з надією на краще. І я вірю, що наша мрія скоро здійсниться. Віримо в Україну та наших захисників.