Я війну зустрів в Одесі. Зі мною була мама, їй 90 років, і я доглядав за нею. У мене самого була онкологія, і я проходив лікування, тому поїхати кудись далеко не міг. В Одесі часто не було світла, були обстріли, сирени. Ми сиділи без зв'язку, без нормальних умов, але намагалися триматися.

Мама важко переносила все, що відбувалося, тому я був поруч з нею практично постійно.

Я допомагав військовим чим міг. Так і залишився в Одесі: лікував свою онкологію, доглядав за мамою і переживав всі обстріли разом з містом. Сподіваюсь, що наше життя скоро покращиться, а Україна вистоїть.