Мене звати Данііл, мені 10 років. Ми з сім'єю живемо в Харкові. В мене є братик Максим. Ми двійнята. Живемо з татом і мамою. Вчимося к 5-му класі.    

Війна почалася несподівано. Мама, збираючись на роботу, почула вибухи у місті. Вона нас побудила і, плачучи, сказала, що почалася війна. Коли дуже сильно бомбили наше місто, ми ховалися у бомбосховищах біля нашого будинку. Бувало, що серед ночі нас мама підіймає та ми всі бігли до бомбосховищ, бо було дуже гучно та страшно. Коли бомбили наш район, у нас вдома дрожали стіни.    

Я мрію, щоб закінчилась скоріше ця клятва війна. А ще я хочу бути гарним вратарем, бо я граю у футбольній команді. А ще мені дуже не вистачає планшету, бо ми з братиком займаємося з одного планшету. Та ще хотілося футбольне взуття.