Лісовенко Ольга, учениця 11 класу Беївського ліцею Липоводолинської селищної ради Сумської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Бурдюг Ольга Федорівна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Я – УКРАЇНКА. За моїми тендітними плечима велика країна – Україна. Я ніби листочок із красивого міцного дерева. Народилася й все життя живу в Україні. Українцями були мої батьки, дідусі та бабусі. Я вважаю належність до української нації великою честю.

Наша країна – вільна демократична держава, що розташована в самому центрі Європи. І хоча вона й не належить до розвинених країн, я вважаю її найкращою у всьому світі.

Україна має багату історію та розвинуту культуру. Їй притаманний чудовий клімат, тож не дивним є розмаїття як природних, так і рукотворних пам’яток: високі гори, просторі степи, мальовничі села, затишні містечка та гучні мегаполіси. Тут багато цікавих місць для подорожей: українські Карпати зачаровують своєю величчю та грайливістю хаотично розкинутих водоспадів, Термальні джерела Закарпаття, Синевир, Хотинська фортеця, Камʼянець-Подільська фортеця, затоплене місто Бакота, Львів....

Мені дуже подобається наша рідна українська мова. Вона надзвичайно співуча й мелодійна. Жодна мова світу за красою та милозвучністю не зрівняється з солов’їною українською мовою. Я це точно знаю, адже маю музикальний слух та за звучанням можу впізнати всі основні мови світу.

Я не розумію тих людей, які в пошуках ліпших умов з легкістю змінюють країну проживання. Така поведінка аж ніяк не відповідає моїм уявленням про патріотизм та любов до рідної землі. На мою думку, зрадити своїй Батьківщині – есе одно, що зрадити власну родину.

Звісно, іноді бувають обставини, коли виникає потреба виїхати за кордон. Але навіть вимушено живучи на чужині можна залишатися патріотом власної країни. Що ж означає для мене бути українцем?

Бути українцем – це дуже велика відповідальність. Наш народ сильний духом, і, щоб не трапилося, ми завжди підтримаємо один одного. Зараз  воїни захищають нашу землю, хтось займається волонтерством, ми, діти, навчаємося, малюємо патріотичні малюнки, пишемо слова вдячності. Ми всі єдине ціле. Коли я чую гасло «Слава Україні!», у моїй голові з’являються думки про велику та незалежну країну. Коли бачу небо та жовті поля, вкриті соняшниками, я згадую український стяг.

Бути українцем – це стан душі. Любити свою країну усім серцем. Бути українцем – це поважати інших, бути людиною з добрим серцем, людиною, котра любить свою країну та пишається нею.

Носити вишиванку чи прапор у кожній кишені – це не означає бути українцем. Справжній українець повинен мати віру в свою країну та бути гордим за те, ким він є. Бути українцем – це поважати минуле та знайти гідне місце в житті. Бо Україна – це ми.

Я впевнена, що любов до Батьківщини є беззастережним, безумовним почуттям, що живе в серці людини з раннього дитинства.

Для цього потрібно плекати рідну культуру в іншій державі й спрямовувати гуманітарну допомогу до своїх земляків. Крім того, важливо не забувати своє походження, пам’ятати рідні звичаї та традиції, мову.

Бути вільною, незалежною, потрібною людиною – це щастя. І саме це щастя ти зможеш отримати в Україні.

Я щаслива, що народився саме в Україні. Маю надію, тут народяться й житимуть мої діти. Моя мрія – ПЕРЕМОГА України! І це для мене означає бути українцем!