Мені 20 років. Я живу в Охтирці. У мене є батьки і брат. Коли місто бомбили, ми виїхали в село. Через місяць повернулися. Зараз я працюю.
Були труднощі з грошима, роботою, їжею. Сиділи в погребі. Переривалося водопостачання – ми набирали воду з колодязя.
Перед нашим від’їздом, було влучання в універмаг і мерію.
Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Я думаю, що в Україні все буде ще краще, ніж раніше.
