Мені 45 років. Я живу з матір’ю в селі Сосонка Сумської області. 24 лютого був вдома. Бачив, як їхали танки. Чув, як підірвали міст. Були потужні обстріли. 

Я найняв транспорт, щоб вивезти маму в Полтаву. Їхали в об’їзд, бо міст зруйнований. Дороги були заметені. Тяжко добиралися. 

До війни я працював на хлібозаводі. Зараз - безробітний. Отримую пенсію по догляду за матір’ю.

Сподіваюся, що війна скоро закінчиться, і настане щасливе майбутнє.