У Валентини Ісаківни до війни було хороше життя, працювала в хірургії, мала гідну зарплату, одружила дітей та народилися онуки. Вона не чекала, що стикнеться з війною. 

Довелося пережити страшні обстріли. Жити стало важче через матеріальні проблеми. Але жінка намагається не думати про погане та не хоче згадувати про військові події. Їй хочеться миру, щоб все було, як раніше.