Коли почалася війна, Галина Миколаївна втратила чоловіка. Постійні вибухи не давали спокою, вона ховалася у підвалі, а коли не витримували нерви, йшла до себе додому. Виник повний хаос, стріляли з усіх боків і люди не знали, куди тікати. Подруга загинула у неї на очах, коли вони поверталися з роботи.

Було дуже складно виживати у критичній ситуації. Тоді благодійні організації прийшли на допомогу. «Ми дуже вдячні Рінату Ахметову за те, що відгукнувся найперший, що почали возити продукти, відчувалося, що про нас хтось дбає», – розповідає жінка.

Було страшнувато, вибухи ці постійні, нерви…