Війна перевернула моє життя з ніг на голову. Вулиці міста були порожні, стало страшно жити під обстрілами. Я залишалась у місті, бо не було можливості виїхати. Гуляйполе стало потерпати від обстрілів. Не було води, світла й газу. Я залишила все та виїхала до Запоріжжя. Досі не можу прийти до тями. 

Вірю, що скоро все налагодиться, і ми знову будемо жити спокійно.

Найважче — це невизначеність і страх за майбутнє. Але я стараюся не здаватися і триматися. Навчилась долати стрес, бо у Запоріжжі трохи тихіше. Часто п’ю пігулки. Вірю в мир та світле майбутнє.